АТЕНОЛОЛ

Atenololum


Загальна характеристика

Склад лікарського засобу:
діюча речовина:
1 таблетка містить атенололу 0,05 г;
допоміжні речовини:
крохмаль картопляний, кальцію стеарат, магнію карбонат, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний.

Фармакотерапевтична група.
Блокатори β-адренорецепторів. Атенолол відноситься до групи антиадренергічних препаратів. Має кардіоселективну β1-адреноблокуючу дію. Препарату властиві виражені антиангінальний, гіпотензивний та антиаритмічний ефекти. Зменшує автоматизм синусового вузла, частоту серцевих скорочень, сповільнює атріовентрикулярну провідність, знижує скоротність міокарда та його потребу в кисні. При застосуванні в середніх терапевтичних дозах не викликає побічних явищ (бронхоспазм, серцева недостатність та ін.), характерних для неселективних β-адреноблокаторів. Після прийому внутрішньо всмоктується близько 50% (їжа не впливає на біодоступність), в осіб похилого віку дещо більше. Повільно всмоктується у травному каналі. Максимальна концентрація препарату у сироватці крові спостерігається через 2-4 години. Зв’язування з білками плазми незначне (6-16%). Не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, проходить плацентарний бар’єр. Нирками виводиться 85%, секретується молочними залозами. Період напіввиведення після прийому внутрішньо складає 6-9 годин; у хворих на ниркову недостатність цей період може бути тривалішим. У незначній мірі (менше 10%) підлягає біотрансформації в печінці.

Показання.
Атенолол показаний для лікування артеріальної гіпертензії, стенокардії, синусової тахікардії, для профілактики надшлуночкових тахіаритмій.

Протипоказання.
Абсолютними протипоказаннями є атріовентрикулярна блокада ІІ та ІІІ ступенів, синоаурикулярна блокада, брадикардія (частота серцевих скорочень менша, ніж 50 ударів за 1 хв.), гостра серцева недостатність, метаболічний ацидоз, бронхіальна астма. Відносно застосування препарату при порушеннях периферичного кровообігу, синдромі Рейно, вагітності (препарат проникає через плаценту), цукровому діабеті (атенолол може посилювати або маскувати симптоми гіпоглікемії) необхідно порадитись з лікарем.

Застереження при застосуванні.
Перед початком лікування порадьтеся з лікарем! Без консультації лікаря не застосовуйте препарат довше встановленого терміну! Якщо ознаки захворювання не почнуть зникати або ж, навпаки, стан здоров’я погіршився, або виникли небажані явища, зверніться до лікаря за консультацією щодо подальшого застосування препарату.

Взаємодія з лікарськими засобами.
Якщо Ви приймаєте будь-які інші лікарські засоби, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем щодо можливості застосування препарату. При одночасному застосуванні Атенололу з інсуліном, іншими цукрознижувальними, а також з гіпотензивними засобами їх дія посилюється. При одночасному прийомі препарату з резерпіном, α-метилдофа, клонідином, гуанфацином, верапамілом може виникати виражена брадикардія (слід дуже обережно застосовувати комбінацію атенололу з верапамілом). Як й інші β-адреноблокатори, Атенолол не слід застосовувати одночасно з нейтролептиками, транквілізаторами та інгібіторами моноаміноксидази. При одночасному лікуванні клонідином застосування останнього можна припиняти лише через декілька днів після відміни Атенололу.

Особливі вказівки.
Перед початком лікування порадьтеся з лікарем! З обережністю слід застосовувати препарат хворим на цукровий діабет, хворобу Рейно, хвороби периферичних артерій, виражені порушення функції нирок, а також у період вагітності та годування груддю. Відміняти препарат слід поступово. Призначати препарат дітям не рекомендується. Пацієнтам похилого віку Атенолол призначають в більш низьких дозах, особливо при порушенні функції нирок. У випадку необхідності проведення хірургічного втручання з інгаляційним наркозом (ефір або хлороформ) хворим, що вживають Атенолол, слід припинити прийом препарату за декілька днів до операції.

Спосіб застосування та дози.
Атенолол приймають перед їдою. Таблетки ковтають, не розжовуючи, та запивають невеликою кількістю води. Режим дозування встановлюють індивідуально. При артеріальній гіпертензії призначають у початковій дозі 50 мг (0,05 г) 1 раз на добу. У разі недостатньої виразливості гіпотензивної дії, дозу поступово збільшують до 200 мг (0,2 г) на добу. При стенокардії та порушеннях серцевого ритму Атенолол призначають у початковій дозі 50 мг (0,05 г) 1 раз на добу; при недостатній виразливості ефекту дозу збільшують до 100-150 мг (0,1-0,15 г) на добу. Максимальна добова доза складає 200 мг (0,2 г). При порушеннях екскреторної функції нирок необхідна корекція доз: при кліренсі креатиніну нижче 35 мл/хв дозу препарату слід зменшити на 50%, при кліренсі нижче 15 мл/хв – на 75%. Припиняти застосування Атенололу, як і інших β-адреноблокаторів, при ішемічній хворобі серця слід поступово, оскільки раптова відміна препарату може посилити ангінозний синдром і явища ішемії міокарда та зменшити толерантність до фізичного навантаження. Передозування. У випадках передозування можливі уповільнення серцевого ритму, порушення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску, бронхоспазм, зниження рівня цукру в крові. У таких випадках необхідно звернутися до лікаря.

Побічні ефекти.
На початку курсу лікування можливі легкий головний біль, депресія, підвищене потовиділення, порушення сну, нудота, діарея, свербіж, відчуття холоду в кінцівках. В окремих випадках можуть виникати порушення атріовентрикулярної провідності, недостатність кровообігу, надмірна брадикардія, гіпотонія, симптоми серцевої недостат-ності, гіпоглікемічний стан у хворих на цукровий діабет, кон’юнктивіт. У разі виявлення небажаних впливів або інших незвичних реакцій порадьтеся з лікарем щодо подальшого застосування препарату.

Упаковка.
По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці.

Правила відпуску.
За рецептом.



ВАТ «Монфарм» © 2008.