KALII IODIDUM
Загальна характеристика
Склад:
діюча речовина:
Potassium iodide;
1 таблетка містить калію йодиду 250 мг (0,25 г);
допоміжні речовини:
магнію карбонат основний, натрію тіосульфат, кальцію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Лікарська форма.
Таблетки.
Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору з плоскою поверхнею, скошеними краями та рискою; допускається наявність вкраплень та мармуровості.
Фармакотерапевтична група.
Препарати йоду, що застосовуються при захворюваннях щитовидної залози. Код АТХ Н03С А.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
При надходженні йодидів у клітини епітелію фолікула щитовидної залози під впливом ферменту йодид-пероксидази відбувається окиснення йоду з утворенням елементарного йоду, який включається у молекулу тирозину. При цьому одна частина радикалів тирозину у тиреоглобуліні йодується. Йодовані радикали тирозину конденсуються у тиротрони, основними з яких виявляються тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3). Утворений комплекс тироніну та тиреоглобуліну виділяється як депонована форма гормону щитовидної залози у колоїд фолікула та зберігається у такому стані протягом кількох днів або тижнів. При дефіциті йоду цей процес порушується. Калію йодид компенсує його дефіцит, сприяє відновленню порушеного синтезу тиреоїдних гормонів.
Важливими властивостями калію йодиду виявляється його здатність попереджувати накопичення радіоактивного йоду у щитовидній залозі та забезпечувати її захист від дії радіації.
Фармакокінетика.
При прийомі внутрішньо швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Широко розподіляється по всіх тканинах та рідинах організму. Виділяється переважно нирками.
Показання.
Профілактика під час ядерно-технічних аварій з метою запобігання опроміненню.
Протипоказання.
Туберкульоз легень, нефрит, нефроз, фурункульоз, вугрові висипи, піодермія, геморагічний діатез, кропив’янка, підвищена чутливість до йоду, підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. Виражений гіпертиреоз, латентний гіпертиреоз, гіперфункція щитовидної залози, токсична аденома, вузликовий або дифузний токсичний зоб, герпетиформний дерматит (хвороба Дюринга).
Особливості застосування.
На тлі терапії у пацієнтів із нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії.
Взаємодія з лікарськими засобами.
При одночасній високодозній терапії йодом та калійзберігаючими діуретиками можливий розвиток гіперкаліємії, з препаратами літію – розвиток зобу та гіпотиреозу. Перхлорат та тіоціонат конкурентно гальмують поглинання йоду щитовидною залозою, а ТТГ – стимулює.
Хінідін: при одночасному застосуванні відбувається підсилення ефекту хінідіну на серце у зв'язку зі збільшенням концентрації калію у плазмі крові.
Рослинні алкалоїди та солі важких металів: одночасне застосування може призвести до утворення нерозчинного осаду та ускладнити всмоктування йоду.
Особливі вказівки.
На фоні терапії у пацієнтів з нирковою недостатністю можливий розвиток гіперкаліємії. У період вагітності призначають у випадках загрози надходження в організм радіоактивних ізотопів йоду. При дозах вище 300 мкг йоду на день необхідно припинити годування груддю.
Спосіб застосування та дози.
При загрозі надходження в організм радіоактивного йоду для захисту від опромінення щитовидної залози призначати дорослим та дітям віком від 2 років по 125 мг (1/2 таблетки) 1 раз на добу. Половину таблетки подрібнити і дати з невеликою кількістю солодкого чаю. Препарат застосовувати щодня до зникнення загрози надходження радіоактивного йоду в організм.
Діти.
Не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років.
Передозування.
При гострій інтоксикації йодом спостерігається рефлекторне блювання, болі у животі, діарея (іноді з кров'ю), забарвлення слизових оболочок у коричневий колір. Може настати дегідратація та шок. Рідко відзначається стеноз стравоходу. Хронічне передозування призводить до феномена, який називається йодизмом: металічний присмак у роті, набряк і запалення слизових оболочок (риніт, кон'юнктивіт, гастроентерит, бронхіт); вугровий висип; дерматит; набряк та болі слинних залоз; геморагії, підвищення температури тіла; дратівливість.
При тривалому застосуванні високих доз препарату (понад 300 мкг на добу) можливий розвиток йод-індукованого гіпертиреозу (особливо у пацієнтів літнього віку при наявності вузликового зобу або токсичної аденоми).
При терапії високими дозами йоду (понад 1 мг/добу) в окремих випадках можуть розвинутися зоб і гіпотиреоз.
Лікування. Перша допомога полягає у промиванні шлунка, прийомі активованого вугілля. При застосуванні гемодіалізу можна зменшити рівень йоду у плазмі крові.
Побічні ефекти.
Алергічні реакції: прояви йодизму: набряк слизової оболонки носа, кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, шкірні висипання, свербіж.
З боку системи крові: еозинофілія.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія.
З боку центральної нервової системи: дратівливість, порушення сну, підвищене потовиділення.
З боку шлунково-кишкового тракту: діарея (у пацієнтів віком від 40 років).
Інші: при високодозовій терапії в окремих випадках можуть розвинутися зоб та гіпотиреоз.
У разі появи будь-яких небажаних явищ хворому необхідно порадитися з лікарем.
Термін придатності.
4 роки.
Умови зберігання.
Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Упаковка.
По 10 таблеток у стрипах, №150 (15х10) у стрипах.
Категорія відпуску.
За рецептом.
Виробник.
ПАТ «Монфарм».
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Україна, 19100, Черкаська обл., м. Монастирище, вул. Заводська, 8.
